Крик болю і туги: голодомори в Україні

   Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.

   Голодомор 1932–1933 років – це одна з найтрагічніших сторінок в історії України. Організований радянською владою штучний голод забрав життя мільйонів людей і став спробою зламати дух українського народу.

Причини трагедії:

   Голодомор виник не через природні катаклізми, а був свідомо спланованою акцією. Політика насильницької колективізації та надмірне вилучення зерна стали головними інструментами винищення. Влада ставила за мету знищення української ідентичності, національного опору і селянства як основи суспільства.

Масштаби катастрофи і наслідки:

   За різними оцінками, від голоду загинуло від 4 до 7 мільйонів людей. Цілі села вимирали, а будь-які спроби порятунку – наприклад, втеча до інших регіонів – каралися репресіями. Водночас влада продовжувала вивозити зерно за кордон, демонструючи "успіхи соціалізму". Голодомор залишив глибокий слід у свідомості українського народу. Він позбавив націю мільйонів життів, підірвав економіку та суспільну структуру, але не зламав волю до свободи.

Чому важливо пам’ятати:

   Голодомор – це не лише трагедія минулого. Це урок для всього людства про те, до чого може призвести політика геноциду і зневага до людського життя. Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках, пам’яті тисяч українських сіл і хуторів, які щезли з обличчя землі після найбільшої трагедії ХХ століття, присвячується виставка, яку організували працівники бібліотеки.

   В холі бібліотеки було проведено майстер клас по  виготовленню хлібного колоска.

   Долучімося 23 листопада о 16.00 до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку». Згадаймо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.

«Зима, що нас змінила»

  21 листопада, відзначаючи День Гідності та Свободи, ми вшановуємо патріотизм та мужність наших співвітчизників, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина та національних інтересів нашої держави.

    Цей день – незаперечний доказ Відродження української нації та держави, утвердження того, що події на Майдані змінили нас, об’єднавши в Єдиній, Соборній та Незалежній Україні.

    Цей день нагадує нам про силу єдності, незламність духу та віру в демократичні цінності. Він є символом нашої боротьби за свободу та гідність, за право жити у вільній країні, де кожна людина має голос і право бути почутою.

  Ми вшановуємо всіх, хто бореться за нашу свободу: від героїв Революції Гідності до захисників України.

Слава Україні! Героям слава!

В. Шивельбуш Речі і люди: Есей про споживання

Книжкова німецька поличка: огляд книг

В. Шивельбуш  Речі і люди: Есей про споживання

   Ця праця найширша за історичним охватом, найуніверсальніша за змістом і найбільш філософічна з усього попереднього наукового доробку автора. У центрі його нової розвідки поняття споживання, яке дослідник виводить за межі вузького економічного контексту і виявляє його філософські і навіть міфологічні імплікації на рівні обміну речовин між людьми і речами взагалі. У зв’язку з розглядом споживання в поле зору автора потрапляє філософія Платона, Геракліта, атомістів, Гегеля. Він виявляє зв’язок між економічною теорію та історією медицини, біологією, алхімією, хімією. Простежуючи корені поняття споживання від античних мислителів до економічних теорій Нового часу, Шивельбуш особливу увагу приділяє економічній теорії фізіократів, що програла в конкурентній боротьбі ідей з класичною політичною економією і стала історичним анахронізмом, але, на думку Шивельбуша, набуває нового значення й актуальності за нових історичних умов.

   Читачеві цікаво буде познайомитися з ідеями ще одного забутого вчення романтичної економії Адама Міллера. На тлі виявлених автором історичних зв’язків сучасний феномен надспоживання набуває нового сенсу, а книжка «Речі і люди» постає своєрідною реплікою у відповідь щодо знаменитого «Суспільства споживання» Жана Бодріяра.

1000 днів героїчної боротьби Українського народу

    24 лютого 2022 року стало днем, який змінив хід історії України та світу. Росія розпочала повномасштабну військову агресію, спрямовану на знищення української державності, культури та нації.

  19 листопада цього року виповнюється тисяча днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. 1000 днів війни сповнені болю і втрат, водночас стали часом єдності та незламності нашого народу. 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.  

    За ці 1000 днів Україна пройшла через жахіття війни, але водночас довела, що незламність духу, єдність народу та міжнародна підтримка можуть стати основою для Перемоги. Ця боротьба має високу ціну, але її мета — свобода, гідність та мир.

    На протязі дня в нашій бібліотеці відбулася бесіда біля книжкової виставки "Наш дух не зламати. Свободу не вбити" та перегляд документального  фільму  «Спокійно, працює ППО» (2024)

Книжкова німецька поличка: огляд книг

Т. Манн  Зачарована гора. – К.: Видавництво Жуланського,  2024 

    Інтрига роману Томаса Манна «Зачарована гора» розгортається на початку минулого сторіччя. Молодий Ганс Касторп навідує двоюрідного брата в санаторії Давоса і потрапляє під чари мікрокосмосу тих, хто «живе нагорі». Серед неповторної атмосфери декадансу та зачаєної смерті Ганс Касторп знайомиться з яскравими персонажами: адвокатом поступу та просвітництва Сеттембріні, містичним Нафтою, екзотичним Пеперкорном та магнетичною пані Шоша, втіленням любовного потягу. Тритижневі гостини Ганса Касторпа затягуються на довгі роки, й зачароване поле Гори розриває лише несподіваний удар грому, провісник війни.

   «Зачарована гора» — ключовий філософський роман не лише німецької, а всієї європейської літератури XX сторіччя.

«Климентій Шептицький. Мученик, який врятував сотні»

  Блаженний Священномученик католицької церкви Климентій Шептицький, брат митрополита Андрея Шептицького, народився 17 листопада, у 1869 році.

    Климентій народився в аристократичній родині, син графа Яна (Івана) Кантія Регілія Шептицького з українського роду Шептицьких та його дружини Софії з польського роду Фредрів у родинному маєтку, в селі Прилбичі.

   Працював адвокатом, допомагав батькові управляти сімейними маєтками, був послом Галицького сейму. В 1900–1907 був депутатом австрійського парламенту.  В 1911 вступив до бенедиктинського монастиря у Бойроні. У 1912 році перейшов у греко-католицький монастир Студійського уставу (Студитів) у Кам'яниці в Боснії, де приніс монаші обіти і отримав ім'я Климентій.

    Під час Другої світової війни брав участь у порятунку євреїв в Україні — їх ховали в монастирях, а потім переправляли в угорську Україну. Восени 1944, митрополит Йосип Сліпий звів Климентія Шептицького у сан архімандрита монахів Студійського уставу.

     5 червня 1947 архімандрит Климентій був заарештований у своїй келії під час вечірньої молитви. Містився в Київській внутрішній в'язниці МВС. У його біографії сказано, що саме в її стінах отець Климентій зазнав найбільших знущань, про що свідчать протоколи допитів, що проходили переважно вночі.

   Енкаведисти різними способами намагалися зламати його. Побоями, фізичною і моральною наругою, шантажем, залякуванням, співчуттям, улесливими обіцянками. Перетерпів більше сорока допитів репресивних органів, але не зрадив своєї віри. Був замордований в ув’язненні у Владимирському централі.

    "Для мене тюремна камера - це монаша келія. Живу так, як жив би в монастирі. Тішуся тим, що можу багато молитися, що можу все те переносити та жертвувати себе Господу Богу", - о.Климентій Шептицький.

     Слідство тривало 7 місяців і 15 січня 1948 року слідчі підготували обвинувальний вирок за статтями 54-1 та 54-2 Кримінального кодексу — зрада батьківщини. Після оголошення вироку, життєвий шлях архімандрита Климентія Шептицького закінчився 1 травня 1951 р. о 21 годині 30 хв. у Владимирському централі.

  Порятунок євреїв у період Голокосту. 27 червня 2001 року отець Климентій Шептицький був беатифікований Папою Римським Іваном Павлом ІІ.  

До 135-річчя з дня народження Остапа Вишні

   Сьогодні, 13 листопада виконується 135 років від дня народження Остапа Вишні, українського письменника, новеліста. Наша Острозька центральна бібліотека вшановувала пам’ять письменника-сатирика, гумориста, перекладача, борця за незалежність України 20 століття, в’язня сталінських концтаборів Остапа Вишні, справжнє ім’я якого − Павло Губенко. До уваги читачів виставка-портрет «Наш великий сміхотворец». 

   Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських — про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок зумовлений тим, що в них діє спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного й який уміє скористатися народним колоритним словом, знає численні «бувальщини» з мисливського побуту.

   Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури вагомий, письменник був справжнім новатором.

Д. Кельман "Тіль" - бестселер книжкової німецької полички

   Книжкова німецька поличка

  Д. Кельман роман «Тіль» - це майстерно складена суміш західноєвропейського фольклору, вимислу та реальних історичних подій часів Тридцятилітньої війни (1618–1648), що охопила практично всі країни Європи.

 Тіль Уленшпігель, герой середньовічних легенд, трикстер, провокатор і насмішник, утілення бунтарського духу, перенесений письменником у XVII століття, на землі Священної Римської імперії німецької нації, понівечені нескінченною руїною. Герой, що втратив батька й матір, але присягнувся ніколи не вмирати, у своїх мандрах попелищем колишнього світу, стикається з мандрівними акторами і королями, які втратили корони, катами і вченими мужами, поетами та інквізиторами, а його відданою супутницею залишається дочка пекаря Неле.

   Майстерність письменника таємничим чином з’єднує та пов’язує всі ці долі, і перед читачем постає справжня тканина того жорстокого часу. 

Книга Б. Шлінк "Читець"

   Ми продовжуємо знайомити своїх читачів із новинками книг із "Німецької книжкової полички". Сьогодні до вашої уваги книга Б. Шлінк  Читець.- Х.: Фоліо,2024. – 189с.

  Наскільки великим має бути страх викриття, щоб людина зізналася в масовому вбивстві? Таке одне із запитань, які ставить Бернгард Шлінк у бестселері «Читець», події якого починаються в Західній Німеччині 1958 року.  Автор розповідає про таємне кохання 15-літнього юнака та колишньої наглядачки концтабору Аушвіц, старшої від нього на 21 рік. Але згодом любовний роман перетворюється на тривалу історію про вину й сором, про моральний вибір, що змінює життя людей, про зраду, відчуження, самотність, біль...

«Жива і скошена тече в мені трава»

  Надзвичайно тепла та душевна атмосфера панувала 06 листопада в Острозькій центральній бібліотеці. Все тому, що на нашу Острожчину із творчими здобутками завітав відомий сучасний український поет, уродженець  херсонського краю, автор чудових пісень, художник, лауреат Шевченківської премії (2006 рік) – Анатолій Кичинський.

  Приїхав пан Анатолій із презентацією своєї  збірки поезій. До цієї книги увійшли найкращі його вірші з усіх попередніх збірок, а також найновіші поезії.

  На зустрічі зі своїми читачами та читачками поет говорив про своє бачення поезії, про те, яку роль вона відіграє в час сьогодення, в час суспільно політичних змін. Понад годину усі присутні мали можливість послухати вірші Кичинського, які він читав із збірки. Окрім того, після насиченої творчої зустрічі, відбулась дискусія: глядачі змогли у більш неформальній  атмосфері поспілкуватися з улюбленим поетом.  Також із уст автора час від часу лунали цікаві факти із сторінки своєї творчої біографії, найяскравіші поетичні і перекладацькі успіхи. У залі лунали пісні, автором яких є звичайно ж пан Анатолій. А ще усі могли помилуватися його художнім талантом, споглядаючи репродукції його картин.

 Читачам було цікаво й приємно слухати автора, адже він вміє тримати аудиторію та розважливо й по-філософськи говорити про життя й творчість. Сподіваємося на нові зустрічі з Анатолієм Кичинським та бажаємо поетові творчого натхнення на нові твори й книги!